МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
РЕДАГУВАННЯ ПРОСТИХ МАТЕМАТИЧНИХ ФОРМУЛ В LATEX
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №3
з курсу
“Технічне редагування ”
для студентів базового напряму 051501 «Видавничо-поліграфічна справа»
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Затверджено
на засіданні кафедри АСУ
Протокол № 14-2010/2011
від 20.06.2011 р.
Львів – 2011
Лабораторна робота №3
Редагування простих математичних формул в LaTeX
Мета роботи – ознайомитись з основними принципами набору та верстки простих формул в LaTeX.
Теоретичні відомості
В LaTeX-документі розрізняють формули, що входять в текст i «виключні» формули, тобто такі, що розміщуються в окремому рядку.
Для формул, записаних всередині тексту, використовують обмежувачі \( та \) або $ та $.
Приклад.
Текст з формулами $W_0$, що входять в текст \(x^2\).
Виключні формули оточують $$ з обох боків, символами \[ та \] або створюють на базі оточення equation.
Приклад.
Текст з формулами $$W_0$$, що входять в текст \[x^2\].
Формулами вважаються як цілі формули, так і окремі символи. Пропуски всередині формули ігноруються. Порожні рядки всередині фор мули є недопустимими.
Під час форматування абзацу, якщо виникає необхідність, LaTeX розри ває формулу, що входить в текст, для розміщення її частини в наступному рядку. Для того, щоб LaTeX гарантовано друкував таку формулу, або її части ну в одному рядку (без переносів на наступний рядок) потрібно її оточити фігурними дужками. Наприклад, якщо в тексті надрукувати ${x\inR}$, то формулу x(R LaTeX завжди буде розміщувати в одному рядку, навіть, якщо це буде призводити до виходу тексту за межі документу.
Виключні формули LaTeX завжди розміщує в одному рядку, не розриваю чи їх навіть коли формула виходить за межі документу. Якщо вам потрібно розмістити виключну формулу в декількох рядках, штучно розбийте її на декілька виключних формул.
Кожна буква в формулі розглядається як ім'я змінної і тому друкується математичним курсивом.
Набір та редагування простих формул
Степені i індекси
Степені і індекси набираються з допомогою символів ^ та _ відповідно. Якщо індекс чи показник степеня складається більш ніж з одного символу, то його беруть у фігурні дужки. Якщо у змінної чи виразу є як верхні так і нижні індекси то їх можна вказувати в довільному порядку.
Приклад.
$c^2=a^2+b^2$
$c_2=a_2+b_2$
$c^{x+2}_n$
$a^i{}_j{}^k$
Штрихи і похідні
Для друкування символу похідної використовують одинарні лапки (').
Приклад.
$f''(x)$
Дроби
Дроби, що позначаються похилою рискою вказуються в формулі безпосере дньо за допомогою символу /. Для друкування дробів знаменник і чисель ник яких розділяється горизонтальною рискою використовується команда \frac. Дана команда має два обов'язкових аргументи. Перший – чисель ник, а другий – знаменник.
Приклад.
$\frac{a}{b}$
Корені
Для друкування коренів використовують команду \sqrt. В цієї команди є обов’язковий параметр – підкореневий вираз і необов’язковий параметр – степінь кореня.
Приклад.
$\sqrt[n]{x}$
$\sqrt{x^2+y^2}$
Перекреслені символи
Для того щоб отримати в математичній формулі зображення перекресленого символу, потрібно перед командою, що генерує цей символ, поставити команду \not.
Приклад.
$a \not \in A$
Багатокрапки
Команда \dots використовується для позначення багатокрапки.
Приклад.
$1,\dots,n$
Текст всередині формул
Напис в текстовому режимі всередині математичний формул можна реалізувати за допомогою використання команди \mbox.
Приклад.
$x=y+1 \mbox { для всіх } y=x-1$
Дужки
Круглі і квадратні дужки набираються безпосередньо. Фігурні дужки наби раються з допомогою команд \{ та \}. Для інших дужок також є спеціальні команди.
У випадку, якщо фрагмент формули взятої у дужки займає багато мі сця по вертикалі (за рахунок дробів чи інтегралів) то і дужки мають бути більшого розміру, ніж звичайні. В LaTeX на цей випадок передбачений ме ханізм автоматичного вибору розміру дужок. Для цього перед дужкою що відкривається ставлять команду ...
